За невказаний у заяві депозит — кримінальне переслідування

60

Опубліковано: 10 Серпня 2017

До правової приймальні БФ «Восток-SOS» звернувся Дмитро П., переселенець з Донецька. За словами Дмитра, його
викликали на допит до одного з управлінь поліції м. Києва. У телефонному режимі слідчий повідомив, що Дмитра
поки що допитають у якості свідка, але пізніше він буде фігурувати підозрюваним у кримінальному провадженні за
фактом шахрайства. І все через те, що у 2014-2015 роках Дмитро отримував адресну допомогу переселенцям для по-
криття витрат на проживання, в тому числі житлово-комунальних послуг, проте не повідомив управління соцзахисту
про те, що в нього є депозит, розмір якого перевищував гранично допустимий*

Варто зауважити, що останнім часом до юристів БФ «Восток-SOS» почастішали подібні звернення.
У Єдиному державному реєстрі судових рішень налічується більше 30 вироків, винесених у 2017 році переселен-
цям, яким адресна допомога була виплачена, хоча вони мали гроші на депозиті чи нерухомість. У більшості випад-
ків переселенці були звинувачені за ст. 190 та («Шахрайство») та ст. 358 («Підроблення документів, печаток, штампів
та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів»).

«Всі знайдені нами вироки — обвинувальні, тобто переселенці були визнані винними у вчиненні злочину. І хоча біль-
шість із них була притягнута до відповідальності у вигляді штрафу від 510 до 850 гривень, тим не менш, це означає, що у внутрішньо переміщеної особи буде судимість, та ще й за такими статтями. А це може негативним чином відобразитися на її подальшому житті, роботі», — коментує ситуацію юристка БФ «Восток-SOS» Альона Луньова.

Проте окрім штрафів є в Реєстрі і інші приклади кримінальної відповідальності переселенців. Наприклад, це позбав-
лення волі строком на один рік та один місяць з іспитовим строком на один рік, або 200 годин громадських робіт.
«Ми вважаємо, що такі заходи, як притягнення до кримінальної відповідальності переселенців за отримання ними
адресної допомоги попри наявність депозиту та нерухомості, є надмірними. Особливо, якщо переселенець добровіль-
но повернув ці кошти — у такому разі державі відшкодовано заподіяну шкоду, проте кримінальне провадження навіть
за таких обставин не припиняється», — зазначає юристка.

*
Відповідно до п. 6 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам на покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого Постановою КМУ від 01.10.2014 No505, підставою для відмови у призначенні адресної допомоги є наявність у будь-якого члена сім’ї на депозитному банківському рахунку коштів у сумі, що перевищує 10-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.

Share on FacebookShare on VKTweet about this on TwitterShare on Google+