Волонтери: Дорога

134

Опубліковано: 29 Лютого 2016

Бути волонтером – це перебувати в постійному русі. Більшу частину свого часу волонтери проводять в дорозі. Вона, в свою чергу, вносить власні корективи до волонтерської роботи, подекуди досить несподівані.
12789790_10208626934893178_1225362624_o-e1456763596379
Запорізькі волонтери привезли військовим захисні решітки для БТРів завважки понад чотири тонни. Такого навантаження їхня автівка не витримала – дорогою підвели колеса.

“Зранку ми замінили колеса з одного боку, а зараз в дорозі стрельнуло ще одне колесо, але вже з іншого”, – розповідає Умід, стоячи на автостанції на півдорозі до Лисичанська.
12787542_10208626938613271_874371107_o-e1456763627176
Полагодивши автівку, волонтери вирушили далі. Та за 40 кілометрів довелося знову зробити незаплановану зупинку – виявилося, що в машини пробитий радіатор. Так-сяк його залатавши волонтери були вимушені повернутися додому.

Іншого разу дорогою волонтерам трапляється один з живих свідків трагічних подій під Волновахою 2014 року, на самому початку війни.
12788822_10208626934973180_1609542936_o-e1456763545354
Далі всі їхали мовчки. Та несподівано дорога вивела на цілу колону 28-ї окремої механізованої бригади, і Умід, вже зі знанням справи, взявся роздавати хлопцям воду.
12810044_10208626940613321_1265299996_o-e1456763680990
“Укроп звичайний”, – каже один із військових, закидаючи баклажки з водою на проїжджаючі поруч БМП.
А кого ви зустрічаєте в дорозі?

Share on FacebookShare on VKTweet about this on TwitterShare on Google+