Розмитнити за 4 години: як працює «єдине вікно» у Запоріжжі

157

Опубліковано: 6 Вересня 2016

З 1 серпня набрала чинності постанова Уряду щодо запровадження на митниці «єдиного вікна». Суть реформи полягає у тому, що всі контролюючі органи, задіяні у ланцюгу імпортно-експортних операцій, мають бути зв’язані єдиною електронною системою. В теорії це має, по-перше, мінімізувати корупційну складову, по-друге, значно прискорити час проходження митного контролю, а по-третє, – зменшити грошові витрати на цю процедуру. Через місяць після запуску «єдиного вікна», «Громадське ТБ Запоріжжя» вирішило з’ясувати, як адаптувалася чергова європейська інновація в українських реаліях.

Їхній досвід

Бюрократія на митниці не лише українська традиція. У більшості країн світу процедура проходження митних та контролюючих органів в ході імпортно-експортних операцій (або транзиту) теж нагадує квест з кіпою паперів. До того ж, як правило, різноманітні митні та контролюючі органи, задіяні у процедурі, належать до різних відомств, які працюють з власними системами обробки інформації.

В тих країнах, де до вирішення цієї проблеми підійшли серйозно, зупинилися на системі «Єдиного вікна» – централізованої бази даних, до якої бізнес подає документи у електронному вигляді, а митні та контролюючі органи мають одночасний доступ.

Так, аналітики інформаційної кампанії «Сильніші разом», наводять приклад Сингапура, де система «Єдиного вікна» називається TradeNet. Після її запуску кількість необхідних митних документів зменшилася з 35 до 1. В результаті цього за рік сингапурські митники встигають опрацьовувати біля 9 мільйонів подань на торгівельні дозволи. Більшість – за 10 хвилин. У Фінляндії «Єдине вікно» працює у портах та має назву PortNet. Сьогодні 99% усіх форм у цій країні обробляються саме через неї. В Азербайджані вантажі, що йдуть через ЄВ, розмитнюються за 15-20 хвилин. До кіня цього року аналогічна система – Автоматизоване комерційне середовище (Automated Commercial Environment), має запрацювати в США.

Всі країни, котрі переходили на єдину автоматизовану систему, йшли однаковим шляхом: переглядали законодавчу базу, розробляли нові форми звітності, витрачали солідні суми на модернізацію та розробку обладнання.

Як у нас?

Вітчизняна митниця до впровадження «Єдиного вікна» підійшла в певному сенсі підготовленою – на сьогодні в Україні вже більше 90% митних декларацій обробляються в електронному вигляді. За словами менеджера та керівника митної практики PwC Україна Дениса Шендрика, митні брокери мають можливість ефективно працювати і швидко їх закривати. Однак це стосується лише митниці.

Більш того, на базі Одеського порту вже проваджувався пілот «Єдиного вікна» на основі раніше запровадженої «вільної практики» (заходження судна закордонного плавання в порт та початок вантажних операцій без участі комісії на борту), наявної автоматичної системи контролю доступу – електронної перепускної системи, електронного планування заїзду автотранспорту в порт, а також інтеграції технічних засобів в інформаційну портову систему. На той момент вже існувала законодавча база для впровадження електронного документообігу. З вересня 2013 року порт повністю відмовився від паперового документообороту. Після одеського єдину інформаційну електронну систему запровадив і Іллічівський порт.

Але не митницею єдині. Паралельно в Україні існує безліч супутніх державних контролюючих структур (санітарно-епідеміологічний, фітосанітарний, ветеринарно-санітарний, екологічний, радіологічний контроль), які мають свої, часто застарілі системи або не мають їх взагалі. І саме тут криється одна з головних проблем запровадження реформи. Саме для врегулювання цієї проблеми й була прийнята постанова Кабміну № 364 «Деякі питання реалізації принципу «єдиного вікна» під час здійснення митного, санітарно-епідеміологічного, ветеринарно-санітарного, фітосанітарного, екологічного, радіологічного та інших видів державного контролю».

Проблеми при запровадженні «Єдиного вікна»

1. Корупція. Стара система, котра годується с бюрократичних лабіринтів та вузьких місць у законодавстві чинить значний спротив змінам.

2. Нормативно-правова база. За словами згаданого вище Дениса Шендрика, митні та інші контролюючі органи не зовсім розуміють, як буде функціонувати система та як адаптувати нормативно-правову базу цих органів у стислий період. Вони сподіваються на черговий «пілот».

3. Відсутність міжвідомчої координації. Поширена думка про те, що процес розмитнення забезпечує лише ДФС. Насправді, є чимало проблем із впровадженням електронного документообігу у ряді відомств, що беруть участь у розмитненні. Тому їх інтеграція в єдину електронну систему потребуватиме часу та ресурсів.

4. Відсутність законодавчої бази стосовно правового статусу електронних комунікацій, їх еквіваленту з паперовими носіями, електронного підпису, приватності та зберігання даних.

Тим не менш, 1-го серпня система «Єдиного вікна» на митниці була запущена.

“Єдине вікно” у Запоріжжі

Про перші результати пуску системи запорізькі митники звітували ще 12 серпня. Тоді в. о. начальника Запорізької митниці ДФС Антон Жучков зазначив наступне:

– На сьогоднішній день уже проведено навчання співробітників митниць та суміжних органів щодо застосування програмного забезпечення «Єдиного вікна», яке складається з кількох частин.

Навчання складалося з трьох частин. Перша частина – це робоче місце митника. Тобто це той модуль у складі автоматизованої системи митного оформлення, який дозволяє митнику виконувати завдання, визначені встановленим порядком інформаційного обміну. Друга частина – це автоматизована система, яка відповідає за прийняття повідомлень від декларанта та за розсилку повідомлень, у тому числі за принципом «мовчазної згоди». Працює повністю в автоматичному режимі. Третя частина – модуль для роботи контролюючих органів. Це – веб-інтерфейс, який дозволяє працівникам контролюючих органів переглядати надіслані декларантами документи, приймати рішення по цим справам, вносити результати видів контролю та узгоджувати час проведення огляду.

В цілому запорізькі митники назвали перший досвід застосування принципу «Єдиного вікна» позитивним.

1 година 28 хвилин

Вже 25 серпня на робочій нараді керівництва Запорізької митниці ДФС з представниками територіальних органів державного контролю, Антон Жучков зауважив, що на даний момент існує необхідність популяризації серед запорізьких суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності системи “єдиного вікна” та залучення широкого кола представників бізнесу до електронного сервісу. Тобто запорізькі підприємці не поспішають.

Заступник начальника відділу організації митного контролю Запорізької митниці ДФС Андрій Тищенко наголосив на перевагах електронного декларування, передусім, для суб’єктів господарювання. Так, на сьогодні фактично вдвічі скорочено час митного оформлення товарів – замість регламентованих Митним кодексом України 4 годин митники здійснюють ці процедури у середньому за одну годину 28 хвилин.
Проте, проблеми у взаємодії митних та інших органів контролю, які залучені до реалізації принципу «Єдиного вікна» та підприємствами, лишилися. Для їх вирішення керівництво Запорізької митниці запропонувало провести практичне навчання, участь у якому візьмуть працівники митних постів та контролюючих органів безпосередньо у місцях митного оформлення.

По інший бік вікна

Віталій Івахов — запорізький бізнесмен, засновник групи компаній «Іспанський дім» та українського кавового бренду Isla каже, що для його бізнесу проблеми, пов’язані саме з корупційними схемами на українській митниці, скінчилися ще після Євромайдану. Але в серпні цього року одне з його підприємств вже встигло скористатися послугами «Єдиного вікна». В анонсовані чотири години митники вклалися – все пройшло швидко і без бюрократії.

За словами голови спілки підприємців Запоріжжя «Ніка» Лідії Кривенко, наразі від малого бізнеса у Запоріжжі скарг на роботу єдиного вікна на митниці не було.

30 серпня голова державної фіскальної служби України Роман Насіров на своїй офіційній сторінці у Фейсбуці звітувався про перший місяць роботи ЄВ на українській митниці. За його словами, за 30 днів роботи системи опрацьовано 315 заявок. Найбільша кількість заявок оформлено через нову систему у Київській та Київській міській митниці, Чернівецькій, Львівській та Житомирській. Жодної заявки на оформлення через систему «Єдиного вікна» не подали на Закарпатській та Кіровоградській митницях. Також посадовець зазначив, що кількість поданих заявок збільшується щоденно – тільки за 29 серпня через «Єдине вікно» відбулося 21 оформлення.

Максим Щербина

Share on FacebookShare on VKTweet about this on TwitterShare on Google+