ProZorro, але повільно: як впроваджується система держзакупівель у Запоріжжі

146

Опубліковано: 29 Червня 2016

«Освоєння» бюджетних коштів через тендери досі вважається одним з найприбутковіших видів бізнесу в Україні. А іноді – і єдиною причиною, через яку чиновник приходить на роботу. Щоб позбавити слуг народу від зайвих спокус, активісти взялися за розробку онлайн системи державних закупівель. Так з’явилася ProZorro, впровадження якої зараз ведеться у всіх містах України, включаючи і Запоріжжя. Чи підтримують місцеві можновладці цю ініціативу, і чи дійсно ProZorro допомагає економити гроші, що виділяються з бюджету, дізнавалися наші журналісти.


Майже історія

Протягом багатьох років держзакупівлі здійснювалися двома способами – у одного учасника (при обов’язковому обґрунтуванні) або ж на конкурсній основі. У першому випадку направити бюджетні кошти в потрібне русло (за що і отримати свій відсоток) було досить просто. Головне, довести в Мінекономіки, що запропонований виробник – єдиний і незамінний у своїй сфері. Зазвичай, ця процедура носила формальний характер.

Тендер – більш трудомісткий варіант отримати «відкат». Адже інформація про конкурс відкрита, публікується у пресі і на державних сайтах. Стати учасником може будь-хто. Однак перемагає, як правило, наперед визначена організація. Для цього в умови конкурсу вносяться вимоги, виписані під конкретну компанію (наприклад, потрібен пісок певної консистенції з такою-то кількістю домішок) або члени тендерного комітету при отриманні документів від учасників стають надто скрупульозними. Про останнє явище можуть томи написати представники запорізьких хлібозаводів №3 і №5. Протягом декількох років їх обходила компанія-посередник «Укрпродторг-сервіс», яка привозила хлібобулочні вироби з Мелітополя, в той час як у вищевказаних підприємств цеха знаходяться безпосередньо в Запоріжжі.

«На засіданні тендерного комітету, де розкривалися конкурсні пропозиції, нам вказали, що копія фінансової звітності та копія ліцензії банку, який надає нам банківську гарантію, не були підшиті в загальну документацію… Довідка про складські приміщення підприємства не містить реквізитів акту обстеження санстанцією. Іншими словами, є довідка, що п’ятий хлібозавод має складські приміщення, є документ, що з боку СЕС претензій до складських приміщень ніяких немає, але в довідці, мовляв, не вказані реквізити Акту обстеження СЕС – дата, номер тощо… Довідка про транспортні засоби, яку, до речі, потрібно було заповнювати в довільній формі, не містить інформацію про номери і марках машин», – розповідали в березні 2013 року представники цих двох заводів. Тоді вони зазнали чергової поразки, навіть незважаючи на більш вигідну цінову пропозицію.

Сімейні підряди

До слова, тема поставок харчування в шкільні та дошкільні установи – наболіла для запорізького регіону. У 2010 році введення єдиного меню в школах і дитячих садах з наступною зміною постачальників призвело до гучного скандалу, до якого були залучені чиновники управління освіти. Як з’ясувалося, продукти для дітей закуповувалися за значно завищеними цінами. Якість же була обернено пропорційна вартості. При цьому журналісти встановили, що засновник однієї з найбільших компаній-постачальника Іван Кузьменко знаходився в родинних зв’язках з тодішнім начальником управління освіти Запорізької міської ради Володимиром Кузьменко. Що не завадило останньому займати свою посаду аж до 2012 року.

Однак історія на цьому не закінчується. У березні 2016 року Івана Кузьменко, який вже був не тільки підприємцем, а й депутатом «Опозиційного блоку», призначили заступником директора департаменту освіти Запорізької міськради. І вже в наступному місяці правоохоронці завітали до цього відомства з обшуками. В результаті були виявлені списки з переліком підрядних робіт, конкурс по яких ще не проводився, але при цьому переможців встигли визначити просто від руки. Як повідомляло Громадське ТБ Запоріжжя, Прокуратура заарештувала заступника директора Департаменту Івана Кузьменко, у нього були знайдені документи з назвами тих фірм, з якими вже є якісь домовленості і з ними необхідно було укласти договори в майбутньому. Також у Кузьменка були вилучені гроші. Слідство по даній справі триває.

Варто відзначити, що в 2012 році Володимира Кузьменка замінила Раїса Чухрай. До цього вона була директором гімназії № 107. Починаючи з 2011 року, договори на забезпечення учнів в їдальні цієї школи укладалися зі Світланою Шаповаловою, яка була не тільки фізичною особою-підприємцем, а й дочкою Раїси Василівни . Після того, як Чухрай зайняла свою посаду, Шаповалова стала обслуговувати ще три запорізькі школи. Як писали «Наші гроші», сума держпідряда за чотири роки склала 3,85 млн грн.

Можливо, саме через недобросовісні тендери і подібні сімейні «заробітки» відбуваються такі нещасні випадки – «В дитсадку Запорізької області сталося масове отруєння», «В Запорізькій області в дитячому садку відбулося масове отруєння дітей». Адже причетні до схем розподілу бюджетних коштів по «своїм» керуються принципом – «спочатку ділимо, з того, що залишилось, – «ліпимо».

Суть системи

Через збільшення корупційних апетитів, зменшення якості послуг, що надаються, а також розвитку технологій багато країн перейшли на електронний спосіб здійснення закупівель. Зрештою, такий досвід перейняла й Україна. Відповідну систему, згодом названу ProZorro, розробили близько двох років тому. Спершу її застосували на «допорогових» торгах (сума замовлення на товари становить до 200 тис. грн, для послуг – 1,5 млн). Після позитивних результатів було вирішено перевести всі держзакупівлі в електронний формат. В його основі – також принцип конкурсу, тобто з декількох учасників перемагає той, хто зробить найбільш вигідну пропозицію. Тільки тепер застосовується формат аукціону. Претенденти виставляють суму, яку ніхто не бачить. Потім проходить три кола, під час кожного з яких вони знижують вартість. Ще одне вдосконалення – перед стартом аукціону учасники можуть задати організатору уточнюючі питання щодо замовлення. (На це відводиться певний час). У разі певних нюансів можливі переговори.

За оцінками аналітиків інформаційної кампанії «Сильніше разом», за 14 місяців організатори провели електронних закупівель на загальну суму у більш як 15 млрд грн, а економія склала 1,4 млрд грн. У 2016 році планується заощадити 5 млрд грн., а наступного вже до 50 млрд грн.

Плюси і мінуси

З 1 квітня 2016 року на систему ProZorro перейшли всі великі державні підприємства та центральні органи влади. Місцеві органи влади, маленькі і комунальні підприємства перейдуть з 1 серпня поточного року. Для того, щоб це було не тільки безболісно, а й ефективно, для співробітників бюджетної сфери проводяться навчальні семінари. При цьому безпосереднє освоєння ProZorro вже відбувається. Наприклад, на обласному рівні допорогові торги в електронній формі стартують з позначки в 3 тис. грн. (товари/послуги), на міському – з позначки в 50 тис. (Товари) і 300 тис. (Послуги).

Варто відзначити, що в Запорізькій мерії були депутати, які наполягали на зниженні допорогових торгів до рівня 10 тис. на товари/послуги. За словами Катерини Константинової, представника УКРОПу, її фракція разом з «Батьківщиною», «Самопоміччю» та «Солідарністю» подавала на ім`я мера відповідні рекомендації. Але їх так і не врахували.

В цілому пані Константинова позитивно відноситься до ProZorro. На її думку, система дозволяє вибрати найнижчу ціну і найбільш ефективно витрачати бюджетні кошти, при мінімальному людському втручанні, тобто мінімальній корупційній складовій. З недоліків – обов’язковий внесок за участь незалежно від результату торгів.

На запитання «чи готові бюджетні організації Запоріжжя до переходу на ProZorro» депутат відповіла наступне: «Я вважаю, що готові. Якщо знань немає, їх можна отримати, це не проблема. Проблема в тому, що вчитися ніхто не хоче і «злазити з відкатів» теж. Зараз через високі пороги закупівлі не проводяться. Всі ділять предмет закупівлі так, щоб він був менше зафіксованого рівня і роблять кілька маленьких закупівель».

Статистика

Якщо вивчити статистику ProZorro по запорізьких підприємствах за квітень-травень, то можна сказати, що цифри реальних закупівель далеко не завжди співпадають з запланованими. Наприклад, минулого місяця найбільше закупівель було заявлено у концерну «Міські теплові мережі». Загальна сума – 55,06 млн. Планована економія – 319,16 тис. Але при цьому закупівлею закінчилися лише 24 конкурсу на суму 2,67 млн. У поле «економія» стоїть прочерк.

Другий за кількістю заявлених тендерів – КП «Водоканал» (42). З них відбулося 23 на суму 1,28 млн. Економія склала – 87,96 тис. Варто враховувати, що з 23 тендерів 13 відбулися при наявності одного учасника.

Замикає трійку лідерів по плановій кількості КП «Запорізький обласний протитуберкульозний диспансер». З 32 заявлених закупівлею закінчилися 23 на суму 1,5 млн. Економія – 407,47 тис.

Всього з березня 2015 по травень 2016 підприємства Запоріжжя запланували 809 тендерів на суму 180,63 млн грн. Економія повинна була скласти 4,49 млн. При цьому закупівлею завершилися лише 444 тендеру на суму 29,71 млн. Економія склала 2,68 млн. При цьому 191 конкурс відбувся при наявності одного учасника.

Маніпуляції

Що стосується порушень при проведенні торгів в електронній формі, то вони, безумовно, є. 6 червня про один з таких випадків повідомив заступник міністра економічного розвитку и торгівлі України Максим Нефьодов. Саме він займається впровадженням електронних тендерів у держзакупівлях, куруючі проект ProZorro.

«Запорізька АЕС хотіла купити вікна через #ProZorro. На жаль замовник в тендерній документації чітко вказав, якому саме виробнику вікон він віддає перевагу. Може, представники замовника вже купували вікна того виробника, чи може сусід там працює і гарантує особисто, що продукція самої високої якості. Всі ми маємо улюблені бренди, і замовника можна було би зрозуміти, якби він купував вікна для свого будинку. Але ж тут закупівля йде за державні кошти, і посилання на конкретного виробника йде всупереч з принципом недискримінації. При цьому замовник не вказав можливість пропонувати еквівалент або аналог. Інколи бренд можна вказувати, коли йде питання технічної сумісності – але, навряд чи, таке питання виникає із вікнами!!!

Тендерні пропозиції подали четверо учасників (двоє із вікнами інших марок), всі торгувались на аукціоні 5 травня. Наразі поки що йде кваліфікація…».

Переможцем стало ТОВ «Світеп». Сума договору – 333 тис. грн.

У свою чергу експерт однієї з запорізьких фірм Сергій М., яка займається продажом комп’ютерної техніки, розповів нам про деякі «хитрощі». Наприклад, у системних блоках, що продають через ProZorro, можуть бути встановлені б/у комплектуючі. «Замовник може не вказати певну модель оперативної пам’яті, тоді можна встановити б/у планку відповідної потужності. Звичайно, в цьому випадку гарантію доведеться давати на свій страх і ризик», – розповів наш співрозмовник.

Як бачимо, впровадження ProZorro на запорізьких просторах проходить не тільки з оптимізмом, а й з порушеннями. Головна причина – опір місцевої влади, яка звикла і хоче працювати за звичними для них тіньовими схемами. Чи завадить це впровадженню ProZorro? Певно, що ні. Інше питання – наскільки закупівлі в електронному форматі будуть ефективними? Чи буде ця система приносити економію та підвищувати рівень конкуренції серед учасників торгів? Відповіді ми отримаємо вже в найближчі місяці.

Максим Щербина

Share on FacebookShare on VKTweet about this on TwitterShare on Google+