Опубліковано: 31 Травня 2016

«Електронний уряд» (e-government) – найбільш комфортний вид діалогу між державою і громадянином, який існує в сучасному суспільстві. Адже віртуальна взаємодія економить не тільки час, а й кошти – вирішення побутових питань (видача довідки, реєстрація юрлиця тощо) відбувається онлайн і без посередників. Саме тому e-government – один з найдієвіших способів боротьби з корупцією, який поступово освоює українська влада. Однак, згідно з результатами нашого дослідження, впровадження інновацій відбувається не так швидко, як нам усім того хотілося б. Особливо в регіонах.

Е-government в світі

Перш ніж перейти до досвіду України по впровадженню електронного уряду, варто розібратися з визначенням цієї форми співпраці. Найбільш лаконічне визначення звучить так: «Е-government – це спосіб надання інформації та надання вже сформованого набору державних послуг, при якому особиста взаємодія між державою та заявником мінімізована і відбувається при максимальному використанні інформаційних технологій».

Аналітики інформаційної кампанії «Сильніше разом», зазначають, що всього виділяють три напрямки роботи електронного уряду – уряд громадянам (government to citizens), уряд бізнесові (government to business) і уряд урядові (government to government). До них відносять:

– Свободу доступу громадян до державної інформації через on-line ресурси
– Електронне діловодство
– Контроль парламентом і громадянами ефективності діяльності державних органів
– Введення пластикових карт для ідентифікації особи службовців
– Електронний контроль присутності на робочому місці
– Електронні розрахунки по заробітній платі, за відрядження службовців тощо
– Надання державних послуг громадянам або бізнесовим структурами у мережі

На даний момент найбільш значущих успіхів у впровадженні електронного уряду досягли США, Великобританія, Франція, Японія, Австралія, Південна Корея, Швеція та ін. До речі, шведи одними з перших запровадили інформаційні технології в державному устрої. На початку «нульових» їхня система держзакупівель була переведена в електронне поле. Варто відзначити, що видатки після реалізації пілотного проекту скоротилася вдвічі. Разом з тим, за рахунок чесної і прозорої конкуренції збільшилася якість пропонованих послуг і товарів.

Потім шведи зменшили адміннавантаження на бізнес – процедура створення та ведення своєї справи була спрощена в рази. Результат цього – поява в країні перспективних стартапів, включаючи Skype, iZettle тощо.

Також у Швеції працює «Агентство 24/7». Його завдання – надавати державні послуги через інтернет без перерв і вихідних. Крім цього громадяни можуть вносити свої пропозиції при формуванні місцевих бюджетів, а також під час розробки міських програм щодо вдосконалення інфраструктури. Для цього був створений спеціальний портал.

Е-government в Україні

Що стосується України, то практично все минуле десятиліття впровадження електронного уряду відбувалося лише на папері. Відповідальним за цей процес був Державний комітет інформатизації України (нині – Державне агентство з питань електронного урядування). У стратегії 2008/2009 співробітники комітету рапортували про те, що практично всі органи державної влади мають офіційні веб-сайти. Однак варто враховувати, що здебільшого подібні ресурси не задовольняли запити населення. Загальні для них характеристики – рідка оновлюваність, мала інформативність, незручні інтерфейс і структуризація інформації, відсутність оперативної можливості зв’язатися з представниками влади.

Даний процес прискорився в 2014 році після підписання Угоди про асоціацію України з ЄС. Один з пунктів цього документа – впровадження інформаційного суспільства. Після двох років можна говорити про певні результати. На сайті Президента України діє система електронних петицій. Також наприкінці 2015 року запрацювала система місцевих петицій e-dem.in.ua. Це спільний проект Державного агентства з питань електронного урядування, Фонду Східна Європа та партнерів, розроблений у рамках програми «Електронне врядування задля підзвітності влади та участі громади» (EGAP), що реалізується за підтримки Швейцарської Конфедерації. На квітень 2016 року учасниками проекту були 50 місцевих громад України. Станом на той же місяць через систему e-dem.in.ua було подано більше 3000 е-петицій. З них місцеві ради розглянули 300.

«20 % петицій можна віднести до таких, які вирішуються одразу, ще 30 % петицій органи влади планують вирішити протягом року, а ось 50 % петицій отримають хоч і обґрунтовану, але відмову», – вказано на сайті Агентства.

Вивести взаємини бізнесу і держави на новий більш чесний і прозорий рівень покликана система Електрон держзакупівель ProZorro. Це волонтерський проект, який був запущений в лютому 2015 року за підтримки Міністерства економічного розвитку и торгівлі. За півтора роки його роботи було проведено понад 80 тисяч тендерів та зекономлено понад мільярд гривень.

Ще один проект, який зараз розробляють і впроваджують волонтери, – igov.org.ua. Це портал державних послуг, які переведені в електронну форму. Переваги такої віртуальної взаємодії сформулював один із засновників iGov Дмитро Дубілет:

– Громадянам нема чого фізично контактувати з чиновниками, а якщо все ж потрібно кудись підійти, то на конкретний час, а не «за домовленостями» або займаючи чергу з ранку … У чиновників, чиї дії контролюються електронною системою, стає менше можливостей для необґрунтованих відмов або затягувань. У керівників державних органів з’являється можливість оптимізувати штат або перевести чиновників на більш ефективну роботу – так як часто ІТ-система може замінити собою цілу армію співробітників.

iGov vs Запорізька область

Які ж успіхи впровадження елементів електронного уряду безпосередньо в Запоріжжі? Для того, щоб відповісти на це питання, ми взяли за основу сайт обласної державної адміністрації.

На порталі zoda.gov.ua є форма, за допомогою якої будь-який мешканець регіону може звернутися до керівництва області. Для цього потрібно вказати ПІБ, поштову адресу, електронну адресу, телефон. За словами Дениса Кас’яненка, начальника відділу по роботі зі зверненнями громадян апарату ОДА, зараз ведеться активна робота з удосконалення цієї форми. В майбутньому вона буде розширеною і більш автоматизованої. Наприклад, зараз електронні звернення, в тому числі і дзвінки, після отримання роздруковуються і відправляються на розгляд до тих чи інших підрозділів. Проекти відповідей також готуються в письмовій формі. Щоб уникнути цієї тяганини буде створена внутрішня електронна мережа. Однак скільки грошей треба для реалізації цього проекту, Кас’яненко не зміг відповісти. За його словами, зараз на розгляді депутатів облради знаходиться проект, в який закладені лише удосконалення електронної форми і розробка стратегії по створенню необхідної системи комунікацій. «Про суму ми поки навіть ще не говоримо. Але очевидно, що це буде цифра з шістьма нулями», – сказав Кас’яненко.

Всього за 2015 рік до Запорізької ОДА надійшло 23,7 тис. звернень. З них електронних – 39, оскільки онлайн форма запрацювала лише 28 жовтня. При цьому на ту ж гарячу лінію ОДА, починаючи з цієї ж дати, надійшло 1,3 тис. дзвінків. А от за перший квартал 2016 року е-звернень було вже 75. Згідно прогнозів до кінця року ця цифра збільшиться до 500.

Основна категорія населення, яка звертається в ОДА, – соціально незахищені верстви населення (пенсіонери, матері-одиначки). Проблеми, які найчастіше порушуються, – призначення і виплати соціальної допомоги, надання матеріальної допомоги, призначення та перегляду розміру пенсії, плата за житло та комунальні послуги, оформлення субсидій для відшкодування витрат на житлово-комунальні послуги, забезпечення житлом та поліпшення житлових умов, надання безоплатної медичної допомоги, забезпечення ліками, неправомірних дій працівників закладів охорони здоров’я.

Відносно проекту iGov Денис Кас’яненко зазначив, що в цілому облдержадміністрація не проти співпраці з подібними майданчиками. Однак поки що цього не відбувається:

– Впровадження iGov в Запоріжжі був багатообіцяючим, але потім все це якось зійшло нанівець. З нами ніхто з волонтерів цього проекту не контактував. У свій час ми намагалися поговорити з київськими структурами, але все тоді було в більш зародковому стані… Більшість обласних адміністрацій представлені на iGov на мінімально можливому рівні. Але це не тому що ми не хочемо, а тому що потрібна узгоджена концепція, в рамках якої кожна зі сторін буде розуміти свої завдання. До цього рівня ми всі ще не дійшли.

Відсутність ініціативи

У свою чергу Дарина Грек, бізнес-аналітик iGov, зазначила, що впровадження майданчика призупинено, тому як на даний момент ініціативи з боку запорізької влади немає.

– У нас є волонтери в Запоріжжі, і в минулому році робота велася більш активно. Але зараз нові послуги для Запоріжжя та області не запускаються.

– Які основні проблеми були при впровадженні проекту? Як вони долалися?

– Основні проблеми – це опір деяких держслужбовців. Електронна система взаємодії з громадянином багатьом незнайома, незрозуміла і вони не хочуть пробувати. І нам потрібно донести, що iGov – це безпечно, зручно, технологічно, і полегшує життя не тільки людям, а й самим чиновникам. Але є такі, які сприймають нашу ініціативу з позицією «ух ти! цікаво спробувати».

– Яка послуга в Запоріжжі була першою?

– «Отримання копії свідоцтва про право власності за на житло для подальшого оформлення дублікату втраченого документу». Вона реалізована тільки для Ленінського району, в її впровадженні нам допомагав держслужбовець Андрій Кліцунов.

– А яка була найлегшою / складною?

– Тут важко відповісти однозначно. У кожної послуги є свої особливості. Десь потрібна електронна черга – зробили. Для платних послуг потрібно передавати дані про проведений платіж – зробили. Десь необхідно було автоматично формувати заяву на підставі певних шаблонів, картки для роздруківки (зі строго регламентованими полями і розділами) – зробили. Десь необхідно було налаштувати таймери, які запускали ту чи іншу дію в певний час. В процесі розвитку проекту зростає і наша технологічність, і наш головний програміст-архітектор завжди закладає всі доопрацювання так, щоб згодом послугу можна було швидко масштабувати на тисячі населених пунктів.

Для людини найлегша, це, напевно, найпопулярніша наша послуга – «Надання витягу з Єдиного державного реєстру МВС». Все що потрібно від громадянина – заповнити декілька полів і чекати відповідь на пошту, який приходить протягом лічених хвилин. Однак для розробників вона не була такою простою – запит до бази даних МВС, автовідпрацювання замість людини. Але ми не вважаємо це труднощами – це наша робота, цікаві завдання, які нам подобається вирішувати.

Всього за минулі 10 місяців відвідування платформи iGov по Запорізькій області склало 21,6 тис. Кількість унікальних відвідувачів – 13,5 тис. У цілому для жителів регіону доступні 43 послуги. Деякими з них можуть скористатися лише жителі Ленінського району міста Запоріжжя.

«Крапка в медичній корупції»

З 12 квітні цього року в Запорізькому обласному перинатальному центрі запрацювала система електронного медичного документообігу. Вона дає можливість контролювати якість послуг, що надаються від прийому до виписки пацієнта. Переваги проекту – економія часу і ресурсів. Якщо народжена в центрі дитина потребуватиме подальшого лікування (в 5-ї дитячої лікарні або обласній дитячій), його медкарта буде доставлена лікарю за допомогою одного кліка.

Крім цього система дозволяє контролювати видачу тих медикаментів, які повинні надаватися безкоштовно. Костянтин Бриль, будучи на момент запуску системи першим заступником голови облдержадміністрації, відзначав, що запроваджений механізм «поставить жирну крапку в медичній корупції».

– Тому що ми витрачаємо 190 млн на закупівлю медикаментів, а вони потім продаються хворим через систему медичних аптек в лікарнях або особисті контакти з лікарями. Громадяни знатимуть, що можуть отримати їх безкоштовно і в картках це буде відображено. І ми зможемо проконтролювати витрату бюджетних коштів, – зазначав Костянтин Іванович.

Боротьба з тінню

Очевидно, що в цілому Україна налаштована на хвилю технологічних інновацій і їх впровадження в механізм державного управління. Цьому сприяла не тільки підписана Угода, а й об’єктивні вимоги часу. Однак українські чиновники займають в процесі створення електронного уряду пасивну позицію, покладаючись більше на ентузіазм волонтерів, ніж на власні сили. Через що і виникають проблеми на місцях. Там, де громадські активісти зменшують свій натиск, впровадження реформ автоматично переходить в низько швидкісний. Здебільшого цьому сприяє та сама корупція, боротьбу з якою декларують можновладці. Адже, по суті, їм потрібно боротися виключно з собою і своїми колегами, а не якимось ворогом ззовні системи державного управління.

Максим Щербина

Share on FacebookShare on VKTweet about this on TwitterShare on Google+