Опубліковано: 27 Квітня 2017

Молочний лиман, розташований неподалік Мелітополя Запорізької області, є справжнім природним скарбом всеукраїнського масштабу. Він має порівняно невелику площу, близько 176 квадратних кілометрів, проте в його води на нерест заходить більшість промислових видів риби Азовського моря. Отже його існування фактично забезпечує рибний промисел в ньому. Також лиман відомий надзвичайним розмаїттям фауни. Тут постійно гніздяться тисячі птахів з інших регіонів. Об’єкт визначений міжнародними конвенціями як такий, що має важливе значення для біосфери загалом та людини зокрема. На березі лиману колись було збудовано десятки дитячих таборів. А ліси навколо нього є унікальними для південного приазовського степу.

Що не так з Молочним лиманом?

Лиман поступово висихає. Єдина протока, що пов’язує його з Азовським морем постійно заілюється та заноситься піском. За радянських часів її регулярно відновлювали штучно. Після 91-року фінансування цих робіт значно скоротилося, доля лиману опинилася під загрозою. У 2006 році відбувся мор риби, що не змогла вийти з лиману через відсутність протоки. Відбулася справжня екологічна катастрофа. Лише у 2010 році Молочний лиман було в включено до складу тоді ж створеного Приазовського національного природного парку. Проте це не вирішило проблеми його зникнення. Зусиль приватних підприємців та громадськості недостатньо, аби підтримувати промоїну в належному стані. До того ж, не виключено, що такі зусилля мають на меті отримати вигоду з функціонування лиману. Випадки браконьєрства тут непоодинокі. А найзручніше ловити рибу саме у вузькому місті промоїни, за контроль над котрою постійно йде боротьба.

Варто лише викопати промоїну, і все буде гаразд?

Ні. По-перше, постійне занесення промоїни це надзвичайно вагомий фактор. Море з його вітрами і піском сильніші за техніку, якщо вона не працює постійно. По-друге, і важливіше, просто пустити морську воду в лиман недостатньо. Його унікальність полягає в особливій соленості води, що сприяє розмноженню риби, комах, птахів. Відновлення лиману має відбуватися під керівництвом науковців. До того ж є проблема його наповнення прісними ріками, що постійно забруднюються та міліють.

Щось чули про розведення піленгаса в Молочному лимані?

Піленгас — це кефалева делікатесна риба типовим ареалом якої є Японське море. Проте наприкінці 70-х років науковці вирішили провести експеримент щодо розведення піленгасу в Азовському морі. Виявилося, що соленість Молочного лиману дуже для цього підходить. У його воді ікра піленгаса не тоне і не випливає на поверхню, а тримається на деякому рівні від неї. Експеримент виявився вдалим, піленгас звик до лиману. У 90-х роках його вже виловлювали десятками тисяч тон не лише в Азовському, а й в Чорному морях. Після мору на початку 2000-х піленгас з Молочного лиману майже зник, знайшовши інші нерестилища не на території України. Повернути піленгаса у лиман намагалися неодноразово. Проте для цього потрібні роки, адже статевої зрілості ця риба досягає на 4–5 році життя.

Невже всім байдуже до Молочного лиману?

На обласному рівні постійно йдуть розмови про необхідність створення програми підтримки Молочного лиману. Проте вона досі не створена. Разом з тим місцеві можновладці, депутати та міністри не втрачають можливості нагадати про себе через проблеми лиману. Постійним, а тому найвідомішим захисником лиману є нардеп Євген Балицький, обраний в мелітопольському мажоритарному окрузі. Останнім часом протока відновлюється зусиллями підтримуваних ним громадських об’єднань. Влада Запорізької області в особі Костянтина Бриля станом на лютий 2017 року фактично висловилася проти такої ініціативи, зауваживши, що Молочним лиманом має опікуватись виключно держава. У жовтні 2016 року Євген Балицький з трибуни Верховної Ради заявив, що його волонтерів, що чергували на промоїні відтіснили озброєні люди у військовому одязі.

Хто ж може вирішити проблему Молочного лиману?

Приазовський національний природний парк, до якого входить Молочний лиман, підпорядковується Міністерству екології та природних ресурсів України. Там через конкурсну процедуру відбувається погодження керівника парку. З 2012 року парк очолював Гурбат Алієв, що до цього тривалий час очолював приватне підприємство, яке займалося відновленням промоїни. У 2016 році його було звільнено. Він звернувся до суду та поновився на посаді, яку вже зайняв призначений за конкурсом Дмитро Воловик. Наразі продовжуються суди. Це може свідчити про відсутність єдиної позиції щодо Молочного лиману між обласною владою, міністерствами та цілою низкою зацікавлених сторін.

Share on FacebookShare on VKTweet about this on TwitterShare on Google+